Академічна доброчесність є основоположним принципом освітнього процесу, який передбачає дотримання етичних норм і правил у навчанні, науковій діяльності та взаємодії між усіма учасниками освітнього середовища. Вона включає в себе чесність, відповідальність, повагу до інтелектуальної власності, самостійність у виконанні завдань, недопущення плагіату, фальсифікацій, списування та інших форм академічного шахрайства.
Академічна доброчесність сприяє формуванню довіри до результатів освіти, розвитку критичного мислення та високих моральних стандартів у здобувачів освіти, викладачів і науковців. Дотримання цих принципів є запорукою якості освіти, чесної конкуренції та ефективного розвитку суспільства в цілому.

Дніпровський державний технічний університет має положення, які допомагають здобувачам зрозуміти поняття "Академічна доброчесність" та дотримуватися її принципів:

• Положення про академічну доброчесність у ДДТУ
• Положення про порядок забезпечення дотримання академічної доброчесності науковими, науково-педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти
• Методичні рекомендації ДДТУ щодо підтримки принципів академічної доброчесності
• Положення про систему запобігання та виявлення академічного плагіату у ДДТУ
• Положення про порядок та умови розгляду звернень та скарг здобувачів вищої освіти ДДТУ

Підготовлені до друку матеріали досліджень проходять обов’язкову експертизу на наукових семінарах кафедри ФКС. За результатами обговорення наданих результатів приймається рішення щодо доцільності їх оприлюднення у фахових наукових виданнях, або виданнях, що входять у наукометричні бази даних. У разі виявлення зауважень по суті роботи, пропонуються шляхи та строки їх усунення. Аналіз публікаційних матеріалів на предмет їх відповідності критерію академічної доброчесності є обов’язковою функцією авторів, які несуть за додержання цієї вимоги повну відповідальність.

Здобувачам вищої освіти за спеціальністю G8 Матеріалознавство та E5 Фізика та астрономія пропонується скористатися короткими порадами з Вебінарів  проекту SAIUP "Академічна доброчесність"  для написання кваліфікаційних і курсових робіт:

 1. При написанні рефератів, курсових проєктів та кваліфікаційний робіт використовують:

Інформаційні ресурси і бази даних які є невід’ємною частиною сучасного освітнього і наукового середовища. Вони забезпечують доступ до великого обсягу перевіреної, систематизованої інформації, що необхідна для проведення досліджень, написання наукових робіт, підготовки аналітичних матеріалів та виконання навчальних завдань.

До основних типів інформаційних ресурсів належать:

Електронні бібліотеки та каталоги що надають доступ до повнотекстових наукових публікацій:

• Національна бібліотека України імені В. Вернадського
• Національна парламентська бібліотека України
• Державна науково-технічна бібліотека України
• Наукова бібліотека імені М. Максимовича
• Бібліотека Київського національного університету імені Тараса Шевченка
• Наукова бібліотека Національного університету Києво-Могилянська академія
• Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
• Науково-технічна бібліотека Національного університету Львівська політехніка
• Worldcat -  це найбільший у світі бібліографічний каталог, що об'єднує записи про мільйони книг, журналів, аудіовізуальних матеріалів та інших ресурсів з бібліотек усього світу. За допомогою WorldCat можна знайти інформацію про книги та інші матеріали, які зберігаються в бібліотеках різних країн, і дізнатися, де саме вони доступні для користування. Це особливо корисно для студентів та дослідників, які шукають рідкісні або спеціалізовані джерела.

• JSTOR -  це цифрова бібліотека, яка надає доступ до великої кількості академічних журналів, книг та першоджерел. JSTOR охоплює різні дисципліни, включаючи гуманітарні, соціальні науки, природничі науки та інші сфери. Багато матеріалів на платформі є рецензованими, що робить їх надійними джерелами для наукових досліджень і академічних робіт. JSTOR використовується для пошуку статей, які часто недоступні у відкритому доступі.

• Google Scholar -  є безкоштовним інструментом, що дозволяє знаходити наукові статті, дисертації, книги та інші наукові матеріали з різних дисциплін. Це зручний ресурс для пошуку джерел, що можна використовувати в академічних роботах.
• Scopus -  одна з найбільших наукометричних баз даних, яка містить рецензовані публікації з усього світу. Scopus використовується для пошуку статей, що відображають сучасні дослідження, а також для відстеження індексів цитування робіт.
• Index Copernicus -  міжнародна база даних наукових публікацій, яка надає інформацію про журнали з багатьох наукових дисциплін. Вона корисна для оцінки якості журналів і статей, а також для пошуку матеріалів для використання у дослідницьких роботах.
• Web of Science -  це одна з найавторитетніших наукометричних баз даних, що охоплює рецензовані наукові публікації з різних галузей знань. Вона забезпечує доступ до бібліографічної інформації, а також індексує журнали високого рівня, що відповідають міжнародним стандартам якості.

Наукові бібліотеки дають змогу обрати напрям пошуку — за галуззю науки, загальнонауковими журналами, публікаціями регіональних наукових центрів тощо — та здійснити пошук за такими категоріями, як «автори», «назви» або «теми». У результаті користувач отримує доступ до посилань, URL-адрес і прикріплених файлів із необхідними документами:

• Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України
• Наукова електронна бібліотека

2.  Інформаційні та методичні матеріали, присвячені інформаційній грамотності та попередженню плагіату.    

В ДДТУ кваліфікаційні роботи підлягають обов’язковій перевірці на плагіат. До захисту допускаються роботи, які не містять плагіату. Технічна перевірка робіт здійснюється за допомогою програми StrikePlagiarism.com. В антиплагіатній системі StrikePlagiarism перевірка робіт на наявність плагіату здійснюється в базі даних місцевих університетів, базі даних текстів, зібраних у програмі обміну базами даних, базі даних RefBooks, базі даних правових актів (DLA) та глобальних Інтернет ресурсів. Звіт подібності полегшує здійснення незалежної оцінки досліджуваного тексту; вказує на кількість запозичених фрагментів та їхні джерела. В звіті подібності відображаються коефіцієнти подібності 1 (КП1), 2 (КП2), які визначають відсоток запозичень, та коефіцієнт цитування (КЦ), знайдених в аналізованому документі: короткому та повному звіті, а саме:

Значення коефіцієнта подібності 1 (КП1) визначає, яка частина документів містить фразу 5 слів або більше, знайдену в базі даних університету, базі даних програми обміну базами даних, бази даних RefBooks або інтернет-ресурсів (за винятком запозичень з правових актів, знайдених у  Базі даних правових актів). Коефіцієнт подібності 1 використовується насамперед для визначення відсотку плагіату в роботі яка перевіряється. Оригінальність роботи дорівнює:ОР = 100 – КП1.Значення коефіцієнта подібності 2 (КП2) визначає, яка частина документів містить фразу з 25 слів або більше знайдених в базах даних, згаданих вище (за винятком бази даних правових актів). Через довжину виявлених фраз, показник подібності 2 є інструментом для виявлення несанкціонованих запозичень великого обсягу. Коефіцієнт цитування (КЦ) – обсяг тексту, знайдений між лапками. Система визначає тільки ті лапки, які правильно оформлені. Система не аналізує законність використання фрагментів. Коефіцієнт цитування є допоміжним механізмом при оцінці робіт.Рекомендовані показники оригінальності тексту у письмових роботах здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів (курсові роботи (проекти), кваліфікаційні роботи, наукові праці):

• понад 75 % – текст письмової роботи є оригінальним (несуттєвий об’єм запозичень);
• від 60 % до 75 % – оригінальність тексту задовільна (незначний об’єм запозичень), проте слід переконатися у наявності і правильному оформленні 7 цитувань та посилань на використані джерела;
• від 40 % до 60 % – письмова робота приймається до розгляду після доопрацювання автором (авторами) та наявності і правильного оформлення цитувань та посилань на використані джерела, оскільки має значний об’єм запозичень;
• менше 40 % – письмова робота до розгляду не приймається і не може бути рекомендована до друку (захисту), оскільки має суттєвий об’єм запозичень, що трактується як плагіат.

Результати перевірки на академічний плагіат оформлюються звітом про перевірку на наявність академічного плагіату (звіт подібності), який формується програмним комплексом StrikePlagiarism з подальшим допуском матеріалів до друку (захисту), відправку матеріалів на доопрацювання або відхилення без права подальшого розгляду. Даний звіт додається до кваліфікаційної роботи. У разі негативного висновку робота повертається на доопрацювання. Негативний експертний висновок є підставою для не допуску роботи до захисту завідувачем кафедри.

3. Оформлення літературних джерел. При завершенні кваліфікаційної роботи, курсової, дисертації, статті тощо, залишиється попрацювати над впорядкування та оформленням використаних джерел.Вам допоможе: ВАК України
З усіма Вебінарами проекту SAIUP можна ознайомитися за посиланням: Вебінари "Академічна доброчесність"
Детально з поняттям "Академічна доброчесність" можна ознайомитися пройшовиши курс "Академічна доброчесність в університеті " на платформі